Генрі Марш: Вбивство лікарів — це чистий тероризм. Безжальна логіка росіян — знищити всіх медиків і пацієнтів, яких вони могли б врятувати

— Ви добре обізнані в українському контексті і ще 2 роки тому сказали, що Україна — це кордон між західною свободою і російським рабством. Але чи є у вас відчуття, що нас і надалі сприйматимуть у світі як буферну зону, яку можуть зруйнувати дощенту?

— Зараз дуже важко відчувати оптимізм щодо майбутнього України. Але я знаю, що ви вона залишиться вільною від Росії і, очевидно, багато залежить від політичного розвитку в ЄС і в Америці, чи прийдуть до влади Трамп та Лі Пен. Є реальне відчуття, що ми знаходимося на краю прірви. Але чи залишаюся я оптимістичним? Так я залишаюся оптимістом, тому що ми повинні залишатися ними, якщо ми піддамося страху, то напевно трапиться щось погане.

— Ви прогнозували, що "Заспокоєння Заходу буде оплачено кров'ю українців. НАТО не буде втручатися безпосередньо". Ви були абсолютно праві. Саме це і відбувається. Чому? Справа в егоїзмі великих гравців?

— Це визначається політикою. виборами і багато людей в Європі не дуже сильно відчувають те що відбувається в Україні. Я думаю, що це помилка. Країни Балтії та Польща, які мають безпосередній особистий досвід жахливого російського керівництва, повністю розуміють, чому для Європи є важливим успіх в України. Однак популізм зростає в Європі, без сумніву це пов'язано з імміграцією, а також з комплексом економічних труднощів і нерівності. І популізм апелює до простих відповідей на речі.

Популізм полягає в тому, щоб не мислити критично. І людям подобається ідея, що на кожну складну проблему є відповідь. Яка очевидна проста і неправильна.

Багато країн в ЄС приймають рішення дуже повільно, і хоча вони поки що приймають правильні рішення, це займає дуже багато часу.

Тепер, через два роки, американські ракети можуть бути викоритані проти Росіі принаймні поблизу Хаківа. Є тільки одна логічна позиція, яка полягає в тому, щоб дати вам все потрібне для оборони. І це не тільки питання «чобіт на землі». Путін та його люди  — раціональні гравці, вони не божевільні, вони — імперіалісти, які намагаються відтворити Радянську імперію. Вони хочуть бути великою світовою сило. Знову ж таки, вони — не самогубці, і ми знаємо з історії, що війна може легко вийти з —під контролю. Згадайте Першу світову війну, всі ці великі імперії, Російську, Німецьку імперію — всі вони були знищені, тому війна непередбачувана.

Ідея про те, що на даний момент є великий ризик для підтримки України, — це не так. Однак з точки зору залучення військ НАТО, я думаю, що це є дуже складною проблемою.

Тисячі українців загинули, мільйони доларів було витрачено на будівлі, які були зруйновані…. В той самий час ми всі бачимо абсолютно нову технологію і ведення війни за допомогою безпілотників.

Проведення несподіваних атак зараз майже неможливе через спостереження з коптерів. Історично оборона завжди була легшою, ніж напад, і це, здається, ще більше стосується сьгодення.

— Британія змогла відмовитися від колоніалізму та імперіалізму. Чому Росія не змогла цього зробити за 30 років і повернулася до методів вторгнення і домінування, спроб реанымувати Радянський Союз?

— Немає простої відповіді  — росіяни були набагато більш безжалісними у придушенні рухів за незалежність . Хоча і британці цим займались у 19 —му столітті, в Кенії у 20 —му, в цілому ми не охоче використовували дуже екстремальні заходи проти рухів за незалежність. Британці під час протестів не хотіли розстрілювати всіх підряд як росіяни, які роблять це менш цивілізовано. Я маю на увазі зарозумілість і жорстокість протягом всієї російської історії, а також презирство людей від ієрархічної верхівки Росії — до людей «знизу».

Я не хочу робити занадто багато порівнянь, Росія — це не Німеччина, де пройшли через Гітлера і монархів, щоб досягти успіху. Там був удар у спину національним приниженням. Немає жодних сумнівів, що і Росію переслідує Союз, який зазнав масового приниження. Радянський Союз вважав себе світовою державою, але в 1990 —х роках він повністю впав, і було багато дурних випробувань для них на Заході від Рейгана і Маргарет Тетчер, багато поганих економічних порад із Заходу.

Мені здається, що Путін грає з цим почуттям національної образи, ненависті до Заходу. Ще з часів Петра I Росія має це почуття заздрості до Європи.

Російський олігархат вкладає всі свої гроші в лондонські банки, потім відправляє своїх дітей здобувати освіту в англійські школи, а ще каже, що Захід  — це «гнила земля гомосексуалістів». Ці відносини любові і ненависті глибоко вкорінені, такий собі комплекс зверхності Москви. Слов'янство є реакцією на відчуття певної меншовартості перед Заходом, тому що історично вони завжди програвали, особливо в економічному плані, економіка Росії зараз у жахливому стані — населення зменшується, природні ресурси, додайте до цього зміну клімату. Дехто каже, що Росія виграє від зміни клімату, але невідомо, чи вплине це на мислення Кремля чи ні, я не знаю.

— Чи вірите Ви у розпад Росії?

— У Росії суспільство дуже жорстко контролюється, повертаються традиції КДБ, що має історію високоефективного придушення повстань. Так що я особисто не думаю що буде ще одна російська революція але майбутнє завжди невизначене.

— Ми боїмося демографічної кризи, того, що люди не повернуться. Якою ви бачите Україну за 10 років?

— Це було у Південній і Північній Кореї, Східній і Західній Німеччині — населення може розділитися…. За 32 роки, що я відвідую Україну, я став свідком зростання кількості молодих людей, які хочуть, щоб Україна була сучасною цивілізованою країною з громадянським суспільством. І це не змінилося, лише було посилено війною і надзвичайним волонтерським сектором в Україні. Надзвичайна сила українського народу — допомагати один одному, я не бачив ніде більше в світі подібного.

Тому я бачу в цьому причину оптимізму для майбутнього.

— Ви уважно стежите за реформою української медицини і знаєте, що у нас дуже багато корупції. Я пам'ятаю, коли нам нав'язували "західну медичну систему", ви також критикували у своїх книжках британську медичну систему.

Якщо коротко, що принципово не так з українською системою охорони здоров'я?

— Перш за все Україна — не заможна, а сучасна охорона здоров'я дуже дорога всі країни світу борються зі зростанням витрат. Однак глобально проблема полягає в медичній освіті. Технологічно у великих містах у вас є сучасні лікарні і обладнання, але медична освіта як на рівні бакалаврату для студентів, так і на рівні аспірантури не змінилася, ви все ще в основному маєте стару радянську систему, яка була дуже поганою. І відображала той факт, що лікарі з дуже обмеженим обладнанням не могли зробити дуже багато, тому вам не потрібно було їх дуже сильно навчати, тому що більшість з того, що вони робили, нічим не відрізнялося від гомеопатії.

Існує реальна потреба спробувати покращити медичну підготовку та медичну освіту, особливо на рівні післядипломної, але це дуже складно багато хто зі старших професорів кровно зацікавлений у збереженні існуючої системи, як вона є. Ви повинні дати хабар, щоб здати іспит, щоб потрапити на кафедру, щоб отримати перше місце в аспірантурі. Так що це робить зміни дуже складними.

Я знаю дуже хороших лікарів, які є нейрохірургами. Я також бачу найжахливіші помилки, які робляться не тому, що лікарі, які роблять помилки, погані, а тому, що вони роблять помилки. Вони не мали належної структурованої освіти, що я мав в Європі.

Я бачив деякі дуже сучасні новітні приватні лікарні в Україні, і лікарі там припускаються найжахливіших помилок Ви знаєте, одна справа мати все обладнання, але потрібно знати, як ним правильно користуватися.

Ви можете мати найкраще збудований замок у світі, але з солдатами, які не вміють його захищати, він впаде, на жаль.

— Наївне питання. Чому росіяни нищать українські госпіталі?

— Коли вбиваєш лікаря, ти вбиваєш всіх пацієнтів що лікар міг вряувати. Росіяни, щоб вести війну, хочуть вбити якомога більше людей. Вбивство лікарів – це чистий тероризм, але це свого роду безжальна логіка.

— Як ви ставитеся до того, що люди швидко звикають до смерті як явища під час війни?

— Це природньо, ми адаптуємося дуже швидко, і діти адаптуються навіть швидше ніж дорослі.

— Ваші батьки займалися правозахисною діяльністю і були частиною невеликої групи людей, які в 1961 році заснували правозахисну організацію Amnesty International. Багато років по тому в Україні ця організація однаково оцінювала загибель російських окупантів і українських солдатів... Як повинні діяти сучасні правозахисні організації  — щоб знайти баланс між добром і злом?

— Це залежить від того, який аспект прав людини я маю на увазі. Amnesty — це зовсім інша організація, ніж та, якою вона була, коли мої батьки її заснували, тоді вона займалася лише окремими політичними в'язнями. Те, що він сказали про війну в Україні, було великою дурістю і радше виходило за межі їхньої компетенції.

— На початку повномасштабного вторгнення Ви заборонили видання своїх книжок у Росії. Але вони ніколи не поважали авторські права. Чи Вам свідомо про піратські копії?

— Про це нічого не відомо. Моя перша книжка перед тим років десять тому була дуже великим бестселером в Росії. Але коли почалася війна, і вони захотіли видати мою третю книгу, я сказав "ні". Послання моїх книг — це самокритика і обов'язок бути добрими, уроки, які росіяни повинні засвоїти, так що, можливо, якщо вони прочитають мої твори у піратській версії, вони стануть трохи кращими росіянами.

‍